ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПОРАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ФІНАНСОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ ТА ФАКТОРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НА РЕЗІЛЬЄНТНІСТЬ ГРОМАД У КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Аліна Височина

кафедра бухгалтерського обліку та оподаткування,
Сумський державний університет,
Україна

Артем Рудиченко

Сумський державний університет,
м. Суми, Україна
 


Сторінки: 37-45

Мова оригіналу: українська

DOI: 10.21272/1817-9215.2023.4-04

Анотація:

У статті розроблено методичний інструментарій щодо визначення часових закономірностей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19, що базується на використанні регресійного моделювання на панельних даних (тестування на наявність лагу до 3 років). Практична апробація підходу здійснена на основі вибірки з 21 європейської країни за період 2000-2021 рр.  У якості параметрів резільєнтності громад (результативні показники) обрано наступні показники: рівень децентралізації податкових надходжень; рівень децентралізації доходів (співвідношення власних доходів місцевих бюджетів до загальнодержавних доходів); рівень децентралізації видатків (співвідношення власних видатків місцевих бюджетів до загальнодержавних видатків). Фінансово-інфраструктурними факторами громадського здоров’я, вплив яких на результативні показники було досліджено, є наступні: кількість ліжкомісць (на 1000 осіб); капітальні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); поточні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); внутрішні державні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); внутрішні приватні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); видатки з кишені (% від поточних витрат на охорону здоров’я). За результатами апробації розробленого підходу виявлено миттєві драйвери та інгібітори забезпечення резільєнтності громад, а також драйвери та інгібітори відтермінованої дії. Отримані результати дозволяють відмітити, що у контексті посилення фінансової резільєнтності територіальних громад необхідно збільшувати кількість ліжкомісць, а також обсяг поточних видатків на охорону здоров’я, причому забезпечувати це зростання переважно за рахунок приватних фінансових ресурсів та видатків з кишені.

Ключові слова: 
резільєнтність громад, COVID-19, постпандемічне відновлення, громадське здоров’я, децентралізація, видатки бюджетів, фінансування системи охорони здоров’я.

Посилання:

  1. Височина А. В. & Олексіч Ж. А. (2023). Науково-методичний підхід до визначення явних і латентних взаємозв’язків між фінансовими детермінантами та факторами громадського здоров’я у контексті їх впливу на національну безпеку держави. Сталий розвиток економіки, 2 (47), 29–34. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2023-47-4
  2. Височина А. В. & Пуговкіна Ю. А. (2022). Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави. Вісник Сумського державного університету. Серія "Економіка", 4, 248–258. https://doi.org/10.21272/1817-9215.2022.4-26
  3. Fiscal Decentralization Dataset (2023). International Monetary Fund. https://data.imf.org/?sk=1C28EBFB-62B3-4B0C-AED3-048EEEBB684F&sId=1544653290705
  4. Health Nutrition and Population Statistics (2023). World Bank DataBank. https://databank.worldbank.org/source/health-nutrition-and-population-statistics
  5. Costello et al. (2009). Managing the health effects of climate change: Lancet and University College London Institute for Global Health Commission. Lancet, 373(9676), 1693-733. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60935-1
  6. Tscharntke T. et al. (2012). Landscape moderation of biodiversity patterns and processes - eight hypotheses. Biological Reviews, 87(3), 661–685. https://doi.org/10.1111/j.1469-185X.2011.00216.x
  7. Sharma G.D., Thomas A. & Paul J. (2021). Reviving tourism industry post-COVID-19: A resilience-based framework. Tourism Management Perspectives, 37, 100786. https://doi.org/10.1016%2Fj.tmp.2020.100786
  8. Vogel C., Moser S.C., Kasperson R.E. & Dabelko G.D. (2007). Linking vulnerability, adaptation, and resilience science to practice: Pathways, players, and partnerships. Global Environmental Change, 17(3-4), 349–364. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2007.05.002
  9. Chazdon R.L., Guariguata M.R. (2016). Natural regeneration as a tool for large-scale forest restoration in the tropics: prospects and challenges. Biotropica, 48(6), 716–730. https://doi.org/10.1111/btp.12381
  10. Bonada N., Dolédec S. & Statzner B. (2007). Taxonomic and biological trait differences of stream macroinvertebrate communities between mediterranean and temperate regions: Implications for future climatic scenarios. Global Change Biology, 13(8), 1658–1671. https://doi.org/10.1111/j.1365-2486.2007.01375.x
  11. McManus P. et al. (2012). Rural community and rural resilience: What is important to farmers in keeping their country towns alive? Journal of Rural Studies, 28(1), 20–29. https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2011.09.003
  12. Wilson G.A. (2012). Community Resilience and Environmental Transitions. (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203144916
  13. Micheli F. (2012). Evidence that marine reserves enhance resilience to climatic impacts. PLoS ONE, 7(7), e40832. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0040832
  14. Strickland-Munro J.K., Allison H.E. & Moore S.A. (2010). Using resilience concepts to investigate the impacts of protected area tourism on communities. Annals of Tourism Research, 37(2), 499–519. https://doi.org/10.1016/j.annals.2009.11.001