КЛАСТЕРИЗАЦІЯ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК КОНВЕРГЕНЦІЯ БІЗНЕСУ ТА НАУКИ

Автори:

Галинська Ю.В.

Сумський державний університет,
м. Суми, Україна

y.halynska@management.sumdu.edu.ua

Живицький Д.О.

Міністерство розвитку громад на території України,
Київ, Україна
zhyvytskyy@gmail.com

Галинський Д.М.

ТОВ «СЕНСІ»,
Суми,  Україна
d.galinsky@sensi.com.ua


Сторінки: 73-80

Мова оригіналу: українська

DOI: 10.21272/1817-9215.2019.4-9

Анотація:

Запровадження Кластера підприємств машинобудівної галузі Сумської області обумовлено рядом проблем, з якими машинобудівна галузь зіштовхнулася останнім часом, а саме нерентабельністю утримування великих машинобудівних підприємств на Сумщині через незавантаженість виробництва та простоювання виробничих площадок. Це призводить до скорочення робочих місць, виїзду висококваліфікованих кадрів з області та країни і, як наслідок, до недоотримання доходу в міському бюджеті. Тому існує нагальна потреба в запровадженні політики підтримання економічного розвитку регіону, а саме машинобудівної галузі як фундаменту економіки Сумщини. Також кластерний підхід як форму організації національного господарства сьогодні широко використовують провідні країни світу, і він є ефективним інструментом для розвитку економіки регіонів, це можна побачити на прикладі економік Японії, США, Південної Кореї та інших країн.

Проведені дослідження засвідчили, що формування Кластера в машинобудівній галузі Сумської області можливе у формі тріади (держава – наука – бізнес). У Сумському регіоні працюють інноваційно-активні підприємства, що динамічно розвиваються у сфері машинобудування. Водночас вони мають високий науково-технічний потенціал і розвинені виробничі бази. Ці підприємства можуть успішно працювати й розвиватися у сфері імпортозаміщення. Відмінною особливістю їх діяльності є значний науково-технічний потенціал у розвитку виробництва продукції для нафтогазового комплексу та хімічної промисловості. Тому запровадження Кластера підприємств машинобудівної галузі Сумської області буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної економіки завдяки досягненню збалансованої взаємодії між суб’єктами господарювання (бізнес – держава – наука) та створенню сприятливих умов для розроблення та виробництва імпортозаміщувального компресорного обладнання для підприємств України.

Функціонування Кластера передбачає підвищення якості як базової, так і професійної освіти для формування кваліфікованої робочої сили, здатної запроваджувати інновації, налагоджувати взаємодію між науково-дослідними установами та бізнес-структурами з метою трансферу знань. Взаємодія між освітніми установами та суб’єктами господарювання повинна передбачати: забезпечення попиту на ринку робочої сили (тобто підготовку фахівців необхідних професій); підвищення якості освітніх послуг (укладення договорів із провідними фірмами з метою набуття практичних навичок під час навчання (проходження практик і стажування); залучення до державних екзаменаційних комісій керівників провідних компаній, що сприятиме об’єктивнішому оцінюванню освітніх послуг. Місце держави у процесі активації й розвитку Кластера полягає в тому, що держава є однією з трьох рівноправних сторін, кожна з яких здійснює свої специфічні функції. Роль держави полягає в активному посередництві та, як наслідок, усуненні ряду провалів ринку (розбіжність приватних і суспільних витрат та вигод).

Таким чином, основним очікуваним результатом реалізації створення Кластера є збільшення частки компресорного устаткування, що випускається вітчизняними виробниками і характеризується високим ступенем локалізації виробництва на території України, в загальному обсязі закупівель обладнання для потреб економіки України та ЗЕД.

Ключові слова: 

кластер, конвергенція бізнесу і науки, машинобудівна галузь, імпортозаміщувальне обладнання.

Посилання:

  1. Proschalykina A. M. Problems and perspectives formation of innovation clusters in Ukraine. Visnyk Skhidnoievropejs'koho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. 2010. Vol. 2 (8). P. 55–63.
  2. Фукуда Хидэтака. Рост ИТ индустрии и необходимость промышленной политики. Региональное развитие, промышленные кластеры, японский опыт и возможности для сотрудничества. [Б. м. : б. и.].
  3. Володин В. М., Володина Т. В. Теория кластеров в Японии. https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-klasterov-v-yaponii (дата звернення: 06.11.19).
  4. Федоренко В. Г., Тугай А. М., Гойко А. Ф., Джабейло В. Б. Концепція кластерної політики в Україні. Економіка та держава. 2008. № 11. С. 1–15.
  5. Ільчук В., Лисенко І. Кластеризація як ефективний засіб модернізації продуктивних сил проблемних регіонів. Економіка та управління : зб. наук. пр. ДЕТУТ. 2015. Вип. 31. С. 226–236.
  6. Кизим М. О. Промислова політика та кластеризація України : монографія. Харків : ВД ІНЖЕК, 2011. 304 с.
  7. Тищенко О. М. Кластери як вектор розвитку економіки: організація, сутність і концепції. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2010. Вип. 21. С. 74–80.
  8. Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. NewYork : FreePress, 1990. 896 р.
  9. Макаренко М. В. Формування регіональної кластерної політики. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 12. С. 197–206.
  10. Войнаренко М. П. Кластери в економіці : монографія. Хмельницький : ХНУ ; ТОВ «Тріада-М», 2011. 502 с.
  11. Варяниченко О. В. Формування інноваційних кластерів в Україні як інструмент розвитку та конкурентоздатності. Науковий вісник НГУ. 2011. № 3. С. 118–121.
  12. Ґудзь М. В. Проблеми та перспективи розвитку регіональних кластерів в Україні. Ефективна економіка. 2015. № URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=4231_(дата звернення: 03.11.19).
  13. Schmitz H. On the clustering of small firms. IDSBulletin. 1992. № 23 (3). P. 9–64.
  14. Enright M. J. Geographic concentration and industrial organization : doctoral dissertation. Сambridge : Harvard University, 1991.
  15. Swann G., Prevezer M. A comparison of the dynamics of industrial clustering in computing and biotechnology. Research Policy. 1996. № 7 (25). P. 1139–1157.
  16. Tumbunan T. Small and Medium Enterprises in Asean countries. NewDelhi : Readworthy Publications, 2011. 391 р.
  17. Mawardi M., Kholi С., Perera N. The factors of SME cluster developments in a developing country: the case of Indonesian clusters. ICSB World Conference. Stockholm, Sweden, 2011. Р. 408.
  18. Загальні відомості про Сумську область. URL: https://sumy.legalaid.gov.ua/ua/ i?id=905:zahalni-vidomosti-pro-sumsku-oblast (дата звернення: 05.11.19).
  19. Багдасарян Т. А., Боху Е. Г. Кластери США. Силіконова долина як приклад ефективного використання кластерного підходу в світовій інноваційній діяльності. Інноваційна економіка : матеріали V Міжнар. наук. конф. (Казань, травень 2018 р.). Казань : Молодий вчений, 2018. С. 13–19. URL: https://moluch.ru/conf/econ/archive/295/14253/ (дата звернення: 06.11.2019).
  20. Куценко Є. Кластери в економіці. Основи кластерної політики держави. URL: https://publications.hse.ru/mirror/pubs/share/folder/7fwdedjyrf/direct/87702501(6.11) (дата звернення: 03.11.19).