Все більш компаній світу прагнуть впроваджувати стратегії чистого виробництва та максимальної продуктивності ресурсів у своїй діяльності. У процесі застосування інтегрованої, превентивної екологічної стратегії у виробництві для зниження ризиків як для людини, так і для навколишнього середовища стейкхолдери стикаються з причино-наслідковими ефектами та соціо-еколого-економічними взаємозалежностями при реалізації проектів чистого виробництва. Все це сприяє розробці та накопиченню науково-методичних та методологічних підходів реалізації проектів чистого виробництва. Вивчення світового та вітчизняного досвіду впровадження чистого виробництва може визначити шляхи комплексного вирішення екологічних та економічних проблем в Україні та  забезпечити передумови створення ефективної системи використання природних ресурсів і вирішити еколого-економічних проблем світу, включаючи зміну клімату.  Реалізація наукових підходів можлива через поширення інформації про принципи екологічно чистого виробництва, розробку та реалізацію сукупності економічних та екологічних чинників розвитку виробництва, удосконалення механізму інтеграції екологічних чинників до стратегії економічного розвитку, перегляду екологічних нормативів забруднення та спеціального використання природних ресурсів, а також нормативів їх економічного регулювання з метою поступового наближення до стандартів ЄС, створення системи збалансованого управління розвитком виробництва, що стимулює охорону довкілля та забезпечує бережливе використання природних ресурсів. Тому у статті розглянуті основні принципи, методи та механізми створення проектів чистого виробництва. Розглянуто передумови створення екологічного напряму у виробництві товарів та послуг, а також необхідність оцінювання ризиків при впровадженні чистого виробництва. Результатом є узагальнення існуючих методів впровадження чистого виробництва, враховуючи світовий досвід, що може  зменшити експлуатаційні витрати, може сприяти підвищенню і безпеці працівників, а також зменшенню впливу бізнесу на навколишнє середовище. Очевидно, що технології чистого виробництва є гарним бізнесом для промисловості, оскільки вони сприяють скороченню витрат на утилізацію відходів, зменшенню вартості сировини, скороченню вартості шкоди для здоров'я, покращенню зв'язків з громадськістю, поліпшенню продуктивності компанії, підвищенню конкурентоспроможності місцевого та міжнародного ринку.

У більш широкому масштабі чисте виробництво може допомогти полегшити серйозні і зростаючі проблеми забруднення повітря і води, руйнування озонового шару, глобального потепління, деградації ландшафтів, твердих і рідких відходів, виснаження ресурсів, закислення природного і забудованого середовища, візуального забруднення та зменшення біологічного різноманіття. У якості висновку можна зазначити, що  екологічно чисте виробництво сприяє формуванню ефективних економічних засад розв’язання екологічних проблем, насамперед, у промисловому, паливно-енергетичному, агропромисловому, транспортному, житлово-комунальному секторах економіки, в інфраструктурі надання послуг, у виробничій та соціальній сферах. Мінімізація обсягів забруднення та відходів у джерелах їх утворення досягатиметься шляхом трансформацій, внесених у виробничий процес, а головне – сприятиме правильному екологічному мисленню населення, основною ідеєю якого є те, що Чисте виробництво є невід'ємною частиною соціального процесу, яке співвідноситься з економічними, політичними, етичними та культурними цінностями.

чисте виробництво, сталий розвиток, природні ресурси, екологічні стратегії, показники ресурсо- та енергомісткості.