ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТІВ ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА: ДОСВІД ЗАКОРДОННИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Автори:

Галинська Ю.В.

Сумський державний університет,
м. Суми, Україна

y.halynska@management.sumdu.edu.ua

Бондар Т.В.

Сумський державний університет,
м. Суми, Україна
t.bondar@zaoch.sumdu.edu.ua


Сторінки: 90-101

Мова оригіналу: українська

DOI: 10.21272/1817-9215.2019.3-12

Анотація:

Все більш компаній світу прагнуть впроваджувати стратегії чистого виробництва та максимальної продуктивності ресурсів у своїй діяльності. У процесі застосування інтегрованої, превентивної екологічної стратегії у виробництві для зниження ризиків як для людини, так і для навколишнього середовища стейкхолдери стикаються з причино-наслідковими ефектами та соціо-еколого-економічними взаємозалежностями при реалізації проектів чистого виробництва. Все це сприяє розробці та накопиченню науково-методичних та методологічних підходів реалізації проектів чистого виробництва. Вивчення світового та вітчизняного досвіду впровадження чистого виробництва може визначити шляхи комплексного вирішення екологічних та економічних проблем в Україні та  забезпечити передумови створення ефективної системи використання природних ресурсів і вирішити еколого-економічних проблем світу, включаючи зміну клімату.  Реалізація наукових підходів можлива через поширення інформації про принципи екологічно чистого виробництва, розробку та реалізацію сукупності економічних та екологічних чинників розвитку виробництва, удосконалення механізму інтеграції екологічних чинників до стратегії економічного розвитку, перегляду екологічних нормативів забруднення та спеціального використання природних ресурсів, а також нормативів їх економічного регулювання з метою поступового наближення до стандартів ЄС, створення системи збалансованого управління розвитком виробництва, що стимулює охорону довкілля та забезпечує бережливе використання природних ресурсів. Тому у статті розглянуті основні принципи, методи та механізми створення проектів чистого виробництва. Розглянуто передумови створення екологічного напряму у виробництві товарів та послуг, а також необхідність оцінювання ризиків при впровадженні чистого виробництва. Результатом є узагальнення існуючих методів впровадження чистого виробництва, враховуючи світовий досвід, що може  зменшити експлуатаційні витрати, може сприяти підвищенню і безпеці працівників, а також зменшенню впливу бізнесу на навколишнє середовище. Очевидно, що технології чистого виробництва є гарним бізнесом для промисловості, оскільки вони сприяють скороченню витрат на утилізацію відходів, зменшенню вартості сировини, скороченню вартості шкоди для здоров'я, покращенню зв'язків з громадськістю, поліпшенню продуктивності компанії, підвищенню конкурентоспроможності місцевого та міжнародного ринку.

У більш широкому масштабі чисте виробництво може допомогти полегшити серйозні і зростаючі проблеми забруднення повітря і води, руйнування озонового шару, глобального потепління, деградації ландшафтів, твердих і рідких відходів, виснаження ресурсів, закислення природного і забудованого середовища, візуального забруднення та зменшення біологічного різноманіття. У якості висновку можна зазначити, що  екологічно чисте виробництво сприяє формуванню ефективних економічних засад розв’язання екологічних проблем, насамперед, у промисловому, паливно-енергетичному, агропромисловому, транспортному, житлово-комунальному секторах економіки, в інфраструктурі надання послуг, у виробничій та соціальній сферах. Мінімізація обсягів забруднення та відходів у джерелах їх утворення досягатиметься шляхом трансформацій, внесених у виробничий процес, а головне – сприятиме правильному екологічному мисленню населення, основною ідеєю якого є те, що Чисте виробництво є невід'ємною частиною соціального процесу, яке співвідноситься з економічними, політичними, етичними та культурними цінностями.

Ключові слова: 
чисте виробництво, сталий розвиток, природні ресурси, екологічні стратегії, показники ресурсо- та енергомісткості.

Посилання:
  1. Буркінський Б. Екологічно чисте виробництво. Наукові засади впровадження та розвитку. Вісник НАН України. 2006. № 5. С.11-17.
  2. Стратегічні напрями переходу України на засади сталого розвитку в контексті її інтеграції до Європейського  співробітництва/ за ред. Е.В. Соботовича. К.: Салютіс, 2005. 44 с
  3. Методы решения экологических проблем: монография / под ред. Л.Г. Мельника, Е.В. Шкарупы. Сумы: Изд-во СумГУ, 2010. Вып. 3. 663 с.
  4. Харченко М.О., Панченко А.О. Проблеми та перспективи впровадження  екологічно чистого виробництва в Україні. Механізм регулювання економіки. 2011. № 2. С.176-182.
  5. Програма “Екологізація економік країн східного партнерства Європейського Союзу» - EaP GREEN.  URL: http://www.recpc.kpi.ua/images/eap_green/leaflets/Buklet_EaP-GREEN_UA.pdf (дата звернення 15.05.19).
  6. Національна концепція впровадження та розвитку екологічно чистого виробництва в Україні (проект). Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2005. 24 с.
  7. Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України N 880-р від 17 жовтня 2007 року. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/880-2007-%D1%80 (дата звернення 17.05.19).
  8. Закон України «Про державні цільові програми»: закон України № 2354-VIII від 20.03.2018. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1621-15 (дата звернення 22.06.19).
  9. Методология и практика чистого производства URL: http://biotoprk.ru/files/docs/met_i_praktika_chist_proizvodstva_2015.pdf (дата звернення 22.05.19).
  10. Котикова О.І., Юрченко Ю.І. Впровадження екологічно чистого виробництва продукції сільського господарства в Україні. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2014. Вип. 2. С.37-45
  11. Потапенко В.Г. До питання розробки концепції впровадження в Україні ресурсоефективного та більш чистого виробництва. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?Op=1&z=2441 (дата звернення 23.07.19).
  12. Череп А.В., Лашкарава В.В. Методичні основи оцінки ефективності екологічно чистого виробництва на підприємствах машинобудування. Reporter of the priazovskyi state technical university Section: Economic sciences. 2015. Issue 30. С. 133–143.
  13. Hamidi Abdul Aziz, Shuokr Qarani Aziz Cleaner production approaches for sustainable development. URL: https://www.researchgate.net/publication/234840093 (дата звернення 15.05.19).
  14. Hens L., Block C., Cabello-Eras J.J., Sagastume-Gutierez A., Garcia-Lorenzo D., Chamorro C., Herrera Mendoza K., Haeseldonckx D., Vandecasteele C. On the evolution of “Cleaner Production” as a concept and a practice. Journal of Cleaner Production. URL: https://www.researchgate.net/publication/321755246 (дата звернення 16.06.19).
  15. Kushnareva E.P. The marketing potential of the enterprise sphere of ecological business. Economy of Russia in XXI century. 2006. Vol. 6. pp. 44-57.
  16. Кушнарёва Е.А. Внутриорганизационный экологический маркетинг: направления и формы развития. Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата экономических наук. 2007 URL: http://www-old.vstu.ru/research/avtoreferat/2007/kushnareva.pdf  (дата звернення 25.05.19).
  17. Паламарчук В.О. Еколого-економiчнi та соцiальнi нариси з проблем природокористування: Монографiя / В.О. Паламарчук, Є.В. Мiшенiн, П.I. Коренюк. – Пороги, 2011. – С. 8-23
  18. Guinée J. Handbook on Life Cycle Assessment: Operational Guide to the ISO Standards. Kluwer Academic Publishers, 2002. 692 р.
  19. Бьерке Л. Чистое производство и энергоэффективность. Норвежская модель: методическое пособие / пер. с англ. А. Сырчиной. Херсон: Издательство «Херсонская Торгово-промышленная палата», 2014. 122 с.
  20. Социально-экономический потенциал устойчивого развития: учебник / под ред. Л.Г. Мельника и Л. Хенса. Сумы: Университетская книга, 2008. 1120 с.
  21. Pusporini P., Abhary K., Luong L.H. Environmental performance as key performance indicators in the lean six-sigma methodology. Vol. 488. Trans Tech Publ, 2012.
  22. Методология и практика чистого производства: учебное пособие / О.А.  Конык, В.В. Жиделева, В.С. Пунгина и др. / под ред. В.В. Жиделева. Сыкт. лесн. ин-т. Сыктывкар: СЛИ, 2015. 196 с.
  23. B. Van Hoof, T.P. Lyon. Cleaner Production in Small Firms Taking Part in Mexico’s Sustainable Supplier Program. Journal of Cleaner Production. 2013. 41. рр. 270–282.
  24. Liu Y. Barriers to the Adoption of Low Carbon Production: A Multiple-case Study of Chinese Industrial Firms. Energy Policy. 2014. 67. рр. 412–421.
  25. Hilson G. Barriers to Implementing Cleaner Technologies and Cleaner Production (CP) Practices in the Mining Industry: A Case Study of the Americas. Minerals Engineering. 2000. 13(7). рр. 699 – 717.
  26. Altham W. Benchmarking to Trigger Cleaner Production in Small Businesses: Drycleaning Case Study. Journal of Cleaner Production. 2007. 15. рр. 798–813.
  27. Doniec A., Reichel J., Bulin M. Assessment of the Potential of Cleaner Production Implementation in Polish Enterprises. Journal of Cleaner Production. 2002. 10. рр. 299–304.
  28. Yüksel H. An empirical Evaluation of Cleaner Production Practices in Turkey. Journal of Cleaner Production. 2008. 16(1).рр. S50– S57.
  29. Matus K.J.M., Xiao X., Zimmerman J.B. Green Chemistry and Green Engineering in China: Drivers, Policies and Barriers to Innovation. Journal of Cleaner Production. 2012. 32. рр. 193– 203.
  30. Murillo-Luna J.L., Garcés-Ayerbe C., Rivera-Torres P. Barriers to the Adoption of Proactive Environmental Strategies. Journal of Cleaner Production. 2011. 19(13). рр. 1417–1425.
  31. Boltic Z., Ruzic N., Jovanovic M., Savic M., Jovanovic J., Petrovic S. Cleaner Production Aspects of Tablet Coating Process in Pharmaceutical Industry: problem of VOCs emission. Journal of Cleaner Production. 2013. 44. рр. 123–132.
  32. Проект ЮНІДО реалізується. Національна програма з більш чистого виробництва в Україні. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»: веб-сайт. URL: https://kpi.ua/837-1 (дата звернення 15.05.19).
  33. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції: Закон України від 3 вересня 2013 року № 425. Верховна Рада України.
  34. Сприяння адаптації і впровадженню ресурсоефективного та більш чистого виробництва шляхом створення і роботи центру більш чистого виробництва в Україні». ЮНІДО. URL: http://www.recpc.org/spriyannya-adaptaci%D1%97-vprovadzhennyu-resursoefektivnogo-ta-bilsh-chistogo-virobnictva-shlyaxom-stvorennya-roboti-centru-bilsh-chistogo-virobnictva-v-ukra%D1%97ni-yunido/ (дата звернення 23.06.19).
  35. Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва в Україні на період до 2020 визнає основні пріоритети розвитку підприємництва на національному рівні. Чернігівська обласна державна адміністрація: веб-сайт. URL: http://cg.gov.ua/index.php?id=160585&tp=0 (дата звернення 19.05.19).